…і нехай увесь світ почекає! (про бізнес-ланчі світу)

Ми звикли до того, що посеред робочого дня маємо годинну обідню перерву. Як правило це – фіксований час, протягом якого усі співробітники йдуть до їдальні чи кав’ярні або розігрівають принесену з дому їжу.

Де найкращі бізнес-ланчі? У якій країні?
Де найкращі бізнес-ланчі? У якій країні?

Більшість вважає, що такий порядок діє і в інших країнах. І це – помилка 🙂

Виявляється, у німців офіційний час на обід – лише півгодини. Причому працівник, за певними винятками, сам вирішує, коли протягом робочого дня він вважає за потрібне витратити оті дорогоцінні тридцять хвилин. Зазначимо, що й точний час початку та закінчення робочого дня в Німеччині не фіксований (знову ж таки, за певними винятками). Більшість бюргерів намагається прийти на роботу якомога раніше, щоб раніше звільнитися. Типовим є початок роботи о сьомій ранку. Харчуються бюргери покупними продуктами у обладнаних кімнатах для споживання їжі. Купують продукти у сусідніх крамницях, інколи можуть прихопити й кілька пляшок пива – його помірне споживання у деяких німецьких компаніях не заборонено. Носити їжу з дому не прийнято. Великі компанії мають їдальні. Обідати у ресторанах у німців не заведено, до численних закладів вони навідуються вже після роботи. До речі, у деяких землях роботодавці частково оплачують працівникам купони для харчування у найближчих кафе.

Німці мають лише півгодини на день, щоб смачно пообідати
Німці мають лише півгодини на день, щоб смачно пообідати

Цю практику позичили з сусідньої Франції. Тут заведено, що роботодавець оплачує приблизно 50% від вартості обіду працівників. Найчастіше це робиться у вигляді купонів, якими можна розплачуватися у найближчих магазинах та ресторанчиках, або ж у вигляді знижок у власних їдальнях. Загальноприйнятною є практика купівлі напівфабрикатів або у найближчому магазині або ж вуличної їжі у паперових пакунках і обід у товаристві колег у спеціально призначеній кухонній кімнаті в офісі. Втім, у Франції прийнято хоча б раз на тиждень обідати із колегами у ресторані. Особливо це типово для п’ятниць. Під час таких обідів на столі незмінно з’являються і пляшка-друга вина. Традиційно французи витрачали на обід щонайменше півтори години, але нині вкладаються у годину чи навіть швидше. У Франції нема фіксованого початку та кінця робочого дня, тож, чим швидше відпрацюєш робочі години, тим раніше підеш додому.

Французькі "білі комірці" хоча б раз на тиждень на обід виходять до ресторанів
Французькі “білі комірці” хоча б раз на тиждень на обід виходять до ресторанів

Щайменше часу витрачають на ланч австралійці. Згідно дослідженням, більшість з них під час робочого дня взагалі не полишає робочого місця заради їжі і обідають принесеним з собою фаст-фудом безпосередньо на місці, інколи навіть не перериваючи робочий процес.

Чого не скажеш про італійців. Більшість з них (майже 75%) примудряються обідати у робочі дні вдома. Цьому також сприяє офіційна тривалість обідньої перерви у півтори години. Інші їдять у місцевих траторіях, піцеріях, тощо. Обідати в офісі для італійців не дуже типово. Щодо страв, важко відзначити якісь типові обідні страви італійців. Жителі Апенін – знані гурмани. Вживання аперитивів під час ланчу у робочі дні в Італії не вважається злочином, втім, усе залежить від конкретних підприємств та умов роботи.

Більшість італійців обідати у робочі дні відправляються додому
Більшість італійців обідати у робочі дні відправляються додому

У сусідній Іспанії обід може тривати ще довше – аж до двох годин. Традиційно жителі Піренеїв обідають, не поспішаючи, вживаючи кілька страв з обов’язковими першим, другим та десертом. Втім, у великих містах темп життя дещо більш напружений і обід може обмежуватися годиною.

Також тривала обідня перерва і у бразильців. В них взагалі вважається неприпустимим вживати їжу у місцях, для цього не призначених, так само як і жувати або пити на ходу. У обідню перерву вони чимчикують до численних недорогих буфетів самообслуговування, кав’ярень та ресторанчиків, або ж і до домашньої їжі. Їсти по-бразильськи означає отримувати задоволення. Їжа на робочому місці – ніт!

У Бразилії популярні буфети самообслуговування, де їжу продають на вагу.
У Бразилії популярні буфети самообслуговування, де їжу продають на вагу

Щодо України – ви й так усі самі знаєте. От, скажімо, ресторан VD Restaurant Park щодня готує бізнес-ланчі для працівників низки підприємств, які квартирують у бізнес-центрі, на першому поверсі якого й розташовано ресторан. Це може бути звичайний ланч за столиком у ресторані або ж на літній веранді. Обід включає перше, друге та салат.

От, наприклад, сьогодні на обід в нас була юшка з лосося...
От, наприклад, сьогодні на обід в нас була юшка з лосося…

Деякі працівники віддають перевагу бізнес-ланчу у ланч-боксах, у цьому випадку обід складатиметься з першого та другого. Альтернативними варіантами є паніні та піцца. Перші бувають великі та малі і можуть бути поданими на блюді або на винос. Піца за спеціальною “обідньою” ціною дозволяє перекусити вдвох, або ж навіть і втрьох. Напої замовляються окремо. Зазвичай це – кава, інколи чаї. Також на обід офісний планктон полюбляє лимонади (власного виробництва VD Restaurant Park), а деякі – смузі.

Переважно на обід до ресторану приходять працівники розташованих у будівлі компаній, останнім часом дедалі частіше навідуються працівники офісів, розташованих в окрузі і навіть деякі мешканці з навколишніх житлових будинків. Адже бізнес-ланч у VD Restaurant Park – це недорого, смачно і кожного дня нове меню. Сьогодні був суп з лосося, овочевий салат и курячий шашличок із картоплею по-селянськи. Смачно? Ви навіть і не уявляєте як!

Продовження огляду світових бізнес-ланчів чекайте завтра…

…і нехай увесь світ почекає! (про бізнес-ланчі світу): 1 коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *