Ікра заморська

Кабачкова ікра – доволі проста, але при цьому смачна, споживна і, головне, шанована в народі страва. Подекуди, кепкуючі, її називають “заморською ікрою”, як відсилання до кінострічки Гайдая “Іван Васильович міняє професію”, хоча у фільмі йшлося про ікру баклажанну – дещо іншу страву. Взагалі слід розрізняти баклажани та кабачки – це доволі різні овощі, що навіть не є “родичами” і відносяться до різних родів. Але нас, насамперед, цікавлять кабачки.

З’явився цей овоч у Старому Світі наприкінці XV сторіччя разом із кораблями Колумба, що повернулися з Америки, і попервах сприймався як дивна дивина. Його вирощували лише у ботанічних садах як екзотичну рослину і довго не наважувалися щось там з нього готувати. Хоча на батьківщині кабачків індіанці вживали у їжу їх насіння. А от у Європі першими аж у XVIII сторіччі ризикнули відвідати кабачок італійці – і не прогадали. Виявилось, що готувати його легко, вирощувати – також. Дешева і якісна їжа швидко знайшла прихильників серед селян Середземномор’я. Існує безліч страв у різних народів, здебільше подібних до овочевих рагу, де використовуються кабачки. Часто густо кабачки стали заміною баклажанам, як менш вибагливий у приготуванні овоч, ще й нейтральний за смаком на відміну від баклажанів.

Ікру ж з кабачків першими здогадалися робити радянські технологи харчової промисловості як дешевий масовий продукт для не дуже й то заможного населення і як альтернативу дорогій рибній ікрі саме ікрою й назвали нову страву. Сталося це в 1930 році. Продукт швидко почав впроваджуватися у виробництво, аж раптом сталась трагічна подія, що на певний час зупинила переможну ходу кабачкової ікри теренами СРСР. У 1933 році у Дніпропетровську від ботулізму померло більш ніж 200 людей, і виявленим джерелом хвороби стала саме консервована кабачкова ікра, виготовлена з технологічними порушеннями. Від гріху подалі виробництво продукту заборонили.

Реабілітував кабачкову ікру Микита Хрущов із подачі своєї жінки. Ніна Петрівна боролася із зайвою вагою і дуже полюбляла овочеві закуски, серед яких і кабачкову ікру. За наказом Микити Сергійовича, виробництво кабачкової ікри відновили, а з часом під її виробництво навіть було збудовано найбільший в Європі консервний завод.

У 1970-х кабачковою ікрою було завалено ледь не усі крамниці СРСР. Шаленої популярності ікра набрала саме після фільму про Івана Васильовича і відтоді цей продукт є однією з улюблених страв майже в усіх пострадянських країнах.

До речі, ікра є цінним джерелом клітчатки, фолієвої кислоти, магнію, міді, цинку, має насичений смак, вправно втамовує голод та спрагу і, при цьому, дуже низькокалорійна, що робить її чудовим продуктом для здорового харчування.

Рецепт кабачкової ікри простий – кабачки, олія, томатна паста, морква, цибуля, сіль та прянощі. Промислово вироблена ікра має цілком приємний смак і користується незмінним попитом. Також вправні кухари люблять готувати страву й самотужки. Тут кожен має свій рецепт і свої секрети. Відповідно, і свій смак.

Зокрема, сьогодні у кожного відвідувача ресторану VD Restaurant Park є можливість скуштувати кабачкову ікру від шефа В’ячеслава Грибова та його команди. Смачного!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *