Про гороховий суп

P.S .: … до речі, про гороховий супчик. Ви не повірите, але його охоче їдять в усьому світі, і в кожній країні є свої забобони з приводу цієї страви. Наприклад, за італійським рецептом в нього необхідно додавати сир Пармезан і сухе вино, в Монголії – сметану і томатний сік, а ось на Західній Україні наприкінці приготування горохового супу в каструлю обов’язково вичавлюють кілька зубчиків часнику.

“Винайшли” гороховий суп ще древні греки задовго до розп’яття Ієшуа з Назарету. Горохове пюре було популярним street-food в Афінах та інших еллінських полісах. Перша письмова згадка про горохове пюре (в постановці “Птахи” від “батька комедії” Арістофана) датується 414 р до н.е! Звичку вирощувати горох і варити з нього суп у елінів перейняли римляни. Горохова юшка продавалася на вулицях Вічного Міста так само вільно, як шаурма в Києві.

У 43 році до н.е. легіонери IX Іспанського легіону в перших рядах армії Клавдія вторглися в Британію і … принесли з материка на Туманний Альбіон горох, де одразуж почали його варити. З тих пір горохова юшка не покидала Британію вже ніколи.

Після Великого Смогу 1952 року в Лондоні і околицях гороховий суп називають, як і знамениті лондонські тумани – London particular (Лондонський спеціальний). Зате самі тумани лондонці називають просто й невигадливо: pea soup (гороховий суп).

Після завоювання Британії норманами (вони відбили її у англів і саксів, тих, які змогли викурити звідти римлян), вони привезли з Острова на батьківщину звичку варити і їсти горох. З тих пір в Скандинавії, особливо у Фінляндії, гороховий суп їдять всі, завжди і всюди. Навіть в самих фешенебельних ресторанах по четвергах подають гороховий суп. Чому по четвергах? Тому що до Реформації скандинави, як ревні католики, по п’ятницях постили, а напередодні від’їдалися наваристим гороховим пюре з реберцями.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *