Про гречку

P.S .: … до речі, про гречку. Гречку недарма називають «царицею круп», оскільки вона містить залізо, мідь, фосфор, кальцій, магній, цинк і марганець, багата вітамінами B1, B2, PP і E. За рахунок вмісту органічних кислот гречана крупа позитивно впливає на травлення. Гречка містить менше вуглеців, ніж інші крупи, але при цьому є цінним дієтичним білковим продуктом з високим вмістом амінокислот.

Дивно, але гречану крупу, недорогу і шалено корисну, вживають в їжу лише деякі народи.

Гречку їдять слов’яни у вигляді каш і супів, корейці та японці роблять з гречки борошно. В Японії цінується гречана локшина (соба). В Ізраїлі готують особливу страву kashe un varnishkes – змішані перед подачею на стіл окремо зварені макарони, гречка і обсмажена на курячому жирі цибулю. Кажуть – смачно.

У Західній Європі та США гречку зараховують до здорової їжі і… практично не їдять. Для людини, що не звикла до гречки з дитинства, каша з цієї крупи здається гіркою і з хімічним присмаком.

А світовий лідер з вирощування гречки – Китай. Чай з гречки (!) отримав в Піднебесній широке розповсюдження. Як не дуже смачний, але надзвичайно корисний дієтичний напій.

Українці внесли свою лепту в мистецтво гречкожерства, придумавши гречаники – тефтелі з гречки із фаршем. Від нас це блюдо перейняли сусіди – поляки та білоруси.

А в нас сьогодні гречаний супчик. Смачного!

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *