“Цезар” vs “а-ля Цезар”

Який салат “Цезар” справжній? Питання доволі часто ставлять відвідувачі ресторанів в усьому світі і зазвичай отримують запевнення, що саме їхня страва – це і є “той самий” класичний салат “Цезар”.

Правда полягає в тому, що “класичного” рецепту салату “Цезар” не існує у природі. Адже достеменно не пам’ятав складу “того першого” салату і сам творець страви – підприємливий італієць Цезар Кардіні.

Нагадаймо, що страву винайшов саме він, Цезар Кардіні (славетний римський імператор не має до неї жодного відношення). Емігрувавши з Італії до США, Цезар відкрив низку закладів у Мексиці, поблизу із кордоном із Сполученими Штатами. Уся “кухня” бізнесу пана Кардіні була проста, як односолодовий віскі – в часи “Сухого закону” американці залюбки перетинали кордон із Мексикою із одноденними “алкотурами”, щоб добряче випити за нагоди у числених ресторанчиках, якими рясніли того часу  прикордонні мексиканські містечка.

Саме в одному з них, у Тіхуана, у ресторанчику Цезаря Кардіні, і народився всесвітньовідомий салатик. На День незалежності США 4 липня 1924 року у закладі Кардіні закінчилися продукти, а числені гості продовжували робити замовлення; зрозуміло перш за все замовляли випити, але ж потрібна була й закуска. Підприємливий італієць намішав усього, що зміг знайти по коморах і пригостив гостей новою авторською стравою, салатом “від шефа”, який скромно назвав власним ім’ям.

Легенда говорить, що імпровізація складалася з листя салату “Ромен”, пшеничних грінок та тертого пармезану, заправлених спеціальним соусом. Заправку приготували з приварених хвилину яєць, збитих з оливковою олією, діжонською гірчицею, лимонним соком, часником і вустерським соусом.

Згодом син Кардіні Алекс, який успадкував справу батька, додав до салату анчоуси. Але відпочатку пікантного смаку салату надавав саме вустерський соус.

Сам Цезар не лишив по собі рецепту, а “класичний” рецепт склали багато років по тому, зі слів його доньки, яка, втім, визнавала, що не пам’ятає точно оригінальний склад страви. Мішали усе, що було під рукою. Також ще за Цезаря рецепт салату неодноразово змінювали, доповнювали, переробляли і, врешті-решт, маємо те, що маємо: величезну кількість варіацій “Цезаря”, при чому ледь не усі з них творцями вважаються “справжніми”.

То ж, “Цезар” чи “а-ля Цезар” – у будь-якому разі на Вас чекає смачний салат, базовими інгридієнтами якого є грінки, обсмажені із часником, листя салату, тертий сир, оливкова олія, гірчиця, лимонний сік та пікантний соус. Нeзвaжaючи нa мacoві cтійкі cтepeoтипи, “по класиці” caлaт “Цeзapь” гoтуєтьcя бeз cмaжeнoї куpки, бeз aнчoуcів, бeз гpибів, і, тим паче, без мaйoнeзу.

Втім, кожен кухар сам собі імператор і прагне внести щось своє у рецепт “Цезарю”. Тож, “Цезар” чи “а-ля Цезар” – нема різниці, насолоджуйтесь!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *