Тиква чи гарбуз? Або з чого готують найсмачніший крем-суп?

Обидві ягоди – так, не дивуйтесь, і тиква и гарбуз – ягоди, не зважаючи на їх розміри – відносяться до єдиного сімейства гарбузових.

Пляшки, що ростуть на городі

Тиква (не плутати з російською тыква), що її ще називають “пляшковим гарбузом”, або ж китайським огірком чи індійським кабачком, наразі доволі давно відома в Європі і, зокрема, в Україні, де її використовували… правильно, для виготовлення пляшок. Відомо, що ще римські легіонери радо користувалися вирізаними з тикви фляжками для зберігання води та вина. Саме для цього тикву використовували і на наших теренах.

А ще робили з тикви ємності для зберігання сипких продуктів та олії, миски, кухлі та інше домашня начиння. Вживати в їжу тикву можна, і це доволі корисно, але якось не додумалися наші пращури, що тикву можна ще й їсти.

Інша справа гарбуз. Сьогодні знаний та улюблений в усьому світі овоч… пробачте, усе ж таки, і гарбуз (як і кавун, кабачки, синенькі та навіть огірки) суто з точки зору науки є ягодою. Дивно, але научно. Але ж повернімося до гарбуза.

Гарбузи та кухня

В світі існує велика кількість сортів гарбуза, але далеко не всі з них їстівні. Тож не дивно, що європейці звернули увагу на цей ово… перепрошую, на цю ягоду доволі пізно. А саме, коли перші експедиції мореплавців почали прибувати з Південної Америки, де індіанці тисячоліттями вживали гарбуз в їжу, вміли готувати безліч смачних та поживних страв і охоче поділилися рецептами із прибульцями із Старого Світу. М’якоть гарбуза смажили, пекли, випалювали і сушили. Гарбузове насіння їли, а з сушеного гарбуза робили борошно.

Але в Європі спершу гарбуз вирощували здебільш для годування худоби. Поширення вживання страв з гарбузів у їжу людьми пішло з Північної Америки, де перші переселенці з Європи фактично вижили завдяки невибагливій баштанній культурі. Доволі швидко вживання страв з гарбузу поширилось і в Старому Світі.

Круговерть гарбузів у природі

І тут раптом виявилось, що увесь час гарбузи зростали поруч – у Південній Європі та на Близькому Сході, куди вони потрапили з Північної Африки ще за сивої давнини. Але на дикі гарбузи не звертали уваги як на їжу. А от після тривалої селекції інки та ацтеки, до яких, за останніми теоріями, гарбузи приплили своїм ходом через океан з Африки, змогли вивести кулінарні сорти, які вже потім були завезені в Європу, звідти в Азію і лише в XIX сторіччі почали широко вживатись в їжу і в Африці. Отака круговерть гарбузів у природі.

Гарбузи в Україні

В Україні гарбузи були відомі доволі давно, до речі етимологія самої назви має тюркське походження. Перша згадка про селище Гарбузів в Зборівському районі Тернопільської області сягає 1232 року! А от їстівні сорти почали в Україні вирощувати відносно недавно – лише в XIX сторіччі. Гарбуз швидко полюбився українцям і став доволі розповсюдженим по всій нашій землі, а особливо на півдні, де баштани й сьогодні займають значні площі.

Найкорисніший гарбуз

Гарбуз вважається одним з найбагатших овочів за вмістом вітамінів і мікроелементів. М’якоть гарбуза містить в собі буквально всі вітаміни груп А, В, С, D, Т та інші. Також гарбуз містить білки, клітковину, магній, залізо, калій і кальцій. Пектини, на які багаті гарбузи, виводять холестерин з організму. Вітамін Е, що міститься в гарбузі, уповільнює процес появи зморшок, а каротин разом з вітаміном Е запобігають старінню клітин і захворювання на рак. Він також підтримує роботу слизової сітківки ока, посилює імунітет, захищаючи тіло від бактерій і вірусів.

Завдяки високому вмісту рідкісного вітаміну Т гарбуз можна по праву назвати кращим гарніром до страв з яловичини, свинини та іншим жирним страв, оскільки вітамін Т сприяє засвоєнню важкої їжі і перешкоджає ожирінню. Напевно, саме за це властивість гарбуз так люблять дієтологи, які рекомендують цей овоч всім, хто мріє розлучитися із зайвими кілограмами. До того ж гарбуз – чемпіон серед овочів за вмістом заліза, а значить, любителів гарбуза можна дізнатися по хорошому кольору обличчя і веселому настрою.

Гарбуз допомагає при лікуванні таких захворювань як туберкульоз, цукровий діабет, при закріпах і жовчнокам’яних хворобах. Насіння гарбуза також дуже корисне, оскільки містить в собі цинк і велику кількість жирових кислот омега-3 і омега-6. А ці жири, в свою чергу, володіють протизапальними властивостями.

Гарбузове насіння використовують для лікування хвороб печінки і геморою. Використовують у вигляді профілактичного засобу від гельмінтів. Їх також рекомендують вживати підліткам, у яких шкіра схильна до вугрової сипі. Не варто забувати, що масло з насіння гарбуза також є ліками. Гарбузовий сік вважається відмінним джерелом вітамінів та мінералів, що підвищує імунітет та першокласним антиоксидантом.

Що можна приготувати з гарбуза?

Що можна приготувати з гарбуза? Та будь що! Теплі та холодні салати, оладки та млинці, котлети та рагу, супи та каші, запіканки та тістечка, навіть кисіль та мармелад! Ricetta Fiori di zucca in pastella – одна з найулюбленіших страв італійської кухні – звичайні квіти гарбуза (або цукіні), смажені в клярі. Також на Апеннінах полюбляють фаршировані квіти гарбуза із моцареллою, креветками, анчоусами тощо.

Одна з найпоширеніших страв з гарбуза, що, до речі, потрохи завойовує собі місце в меню навіть фешенебельних ресторацій в усьому світі – це гарбузовий крем-суп. Існує кілька варіантів його приготування. За класичним рецептом пюре з відварних гарбуза та моркви тушкується разом з попередньо підсмаженою друбношинкованою цибулею, після чого суміш мнеться дерев’яним пестиком, до страви додаються спеції, сіль та вершки.

Більш складний рецепт вимагає, що очищений від шкурки, насіння та серцевини гарбуз, нарізаний скибками або кубиками, запікався до м’якості у духовці, викладений на деко окремо або разом з дрібно шинкованою цибулею та натертою морквою, сприснутий соняшниковою олією або оливковим маслом. Доволі довго – ледь не годину. Втім, цибуля та морква можуть обсмажуватись окремо в олії, не зле буде додати трохи часнику.

М’який гарбуз, морква, цибуля та попередньо відварена картопля подрібнюються блендером, викладаються в каструлю, заливаються кропом або бульйоном і тушкуються на повільному вогні із додаванням вершків або гарячого молока, спецій та солі. До речі, бульйон може бути попередньо добряче прогрітий на пательні з додаванням рому, лікеру або бренді та невеликої кількості цукру. Для збільшення щільності та поживності в крем-суп може додаватись плавлений сир.

Подавайте крем-суп із грінками та гарбузовим насінням. Дуже пасує страві додавання невеликої кількості сметани або білого соусу та зелені (скажімо, петрушки чи кропу). Для “ускладнення” до гарбузового крем-супу можна занурити шматочки варених овочів, дещицю горіхів, кілька кубиків сиру, половинку відвареного яйця або шматочки підсмажених ковбасок, фрикадельки чи навіть макарони. Загалом, гарбузовий крем-суп відкриває при приготуванні шалений простір для фантазії.

Спробувати справжній крем-суп з гарбуза, приготований за класичним рецептом варто у VD Restaurant Park, закладі, чий шеф просто у захваті від середземноморської кухні і обожнює прості, але виразні рецепти.

Тиква чи гарбуз? Або з чого готують найсмачніший крем-суп?: 1 коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *